Дисграфія що це?

Дисграфія – це розлад письмової мови у дітей, який характеризується стійким повторенням тих самих неточностей при написанні слів, речень та текстів. Дисграфія зумовлена порушеннями у роботі вищої психічної діяльності, коли певні функції недорозвинені, пошкоджені чи відсутні. Розлад проявляється у вигляді систематичних фонетичних, граматичних та синтаксичних помилок при написанні тексту. При цьому зовсім не залежить від рівня грамотності дитини та знань правил.

Причини дисграфії

Письмо є багаторівневим процесом, при якому задіяні відразу кілька складових: зорова, слухова, мовна та рухова системи. Коли взаємодія розладжена, відсутня координація між системами, виникають стійкі порушення, що характеризуються як розладом письма, так і мовлення. Причини дисграфії у молодших школярів та підлітків можна розділити на дві підгрупи: органічні та соціально-психологічні.

До органічних причини дисграфії належать:

• недоношеність
• різні ураження головного мозку, що виникли в пренатальному періоді або в перші місяці життя
• інфекції, перенесені плодом під час внутрішньоутробного розвитку
• шкідливі звички матері в період виношування дитини (активне куріння, вживання алкоголю та заборонених препаратів)
• нераціональне чи неправильне використання сильнодіючих лікарських засобів матір’ю під час вагітності
• родові травми, що спричинили механічне пошкодження головного мозку, асфіксію
• перенесені інфекційні захворювання, що зачіпають ЦНС та головний мозок (менінгіт, енцефаліт)
• тяжкі, з тривалим лікуванням соматичні хвороби, що викликають в результаті нервове та фізичне виснаження малюка

Фахівці вказують спадковий фактор, як поширену причину розвитку дисграфії у дошкільнят та учнів початкових класів, а також різні захворювання, пов’язані з ураженням центральної нервової, зорової та слухової систем. До малюків, схильних до розвитку письмових порушень, входять також діти, які мають проблеми з дрібною моторикою рук.

До соціально-психологічних причин виникнення дисграфії належать:

• нестача мовного спілкування
• передчасне або дуже запізніле навчання грамоти, читання, навичок письма
• спілкування всередині сім’ї та у найближчому оточенні дитини кількома мовами
• представленість малюка самому собі, коли батьки та інші близькі родичі не займаються загальним фізичним та розумовим розвитком дитини, неувага до мовних помилок (педагогічна занедбаність)
• нестабільна психологічна обстановка в сім’ї (алкоголізм та наркоманія батьків, часті скандали між мамою та татом, фізичне насильство по відношенню до дитини)

Логопеди також однією з обставин, здатних впливати на мовленнєвий розвиток дитини, вважають постійне використання при розмові з малюками зменшувально-пестливих варіантів слів, навмисне пом’якшення твердих звуків, яке в народі називається “сюсюканням”.

Діагностика дисграфії

Обстеження при порушеннях писемного та розмовного мовлення проводиться максимально повне. Включає до себе як психолого-логопедичні, так і медичні методи діагностики. Насамперед фахівці прагнуть виявити причину розладу. Для цього необхідно:

• вивчити особливості внутрішньоутробного розвитку дитини, її перших місяців та років життя
• оцінити загальне неврологічне, фізичне та психічне здоров’я юного пацієнта
• вивчити спосіб життя школяра, його оточення, емоційну обстановку в сім’ї
• зібрати повну інформацію про перенесені травми та захворювання, патології найближчих родичів

Основне завдання діагностики – поділ порушень, спричинених реальною патологією, та симптомів, спровокованих елементарною відсутністю знань. Це відіграє вирішальну роль у виборі схеми корекції.

Якщо дитина погано пише, звертайтеся за консультацією до центру медико-соціальної реабілітації Запорізької обласної клінічної дитячої лікарні, який надає кваліфіковану допомогу дітям Запоріжжя та Запорізької області.